Тарифи НСЗУ: як нові правила фінансування лабораторій вплинуть на безоплатну діагностику для пацієнтів
Приватні медичні лабораторії оскаржують у судах урядову постанову щодо роботи Програми медичних гарантій на 2026 рік, адже вона зменшує компенсацію для недержавних закладів майже втричі порівняно з державними та комунальними. Нерівні тарифи створюють прямі ризики для пацієнтів.
Через фінансові втрати приватний сектор може скоротити участь у державній програмі, що залишить сотні тисяч українців без доступу до безоплатної діагностики та суттєво посилить навантаження на державні поліклініки.
Що передбачають нові правила фінансування Наприкінці 2025 року Кабмін ухвалив постанову №1808, яка визначає Порядок реалізації Програми медичних гарантій на 2026 рік. Цей документ вводить різні правила компенсації залежно від форми власності медичного закладу.
Відтепер Національна служба здоров'я України (НСЗУ) застосовує понижувальні коефіцієнти компенсації вартості досліджень. Водночас державні та комунальні установи отримують 100% за виконання аналогічних послуг. Представники ринку також зазначають, що уряд застосував ці понижувальні коефіцієнти ретроспективно — до послуг, які лабораторії вже надали пацієнтам.
Які збитки фіксує ринок та як реагують лабораторії Різниця в тарифах вже завдала фінансового удару по учасниках програми. У компанії CSD LAB підрахували: вони виконали досліджень на 191 мільйон гривень, проте через нові коефіцієнти сума контракту з НСЗУ склала лише 68 мільйонів. Реагуючи на ситуацію, провідні гравці, зокрема CSD LAB та Сінево звернулися до Антимонопольного комітету та подали позови до судів.
Масштаб участі приватного сектора в державній медицині наочно демонструють показники мережі Сінево. За минулий рік компанія виконала понад 3,7 мільйона тестів за державними пакетами для понад 700 тисяч українців українців.
«Ми беремо участь у Програмі медичних гарантій, бо віримо в її головну ідею – пацієнт має право обирати, де отримати допомогу, а держава оплачує цю послугу незалежно від форми власності закладу. Саме завдяки цьому сотні тисяч людей вперше отримали доступ до безоплатної діагностики – ті, хто раніше не міг дозволити собі приватну лабораторію і не мав змоги стояти в чергах. Ми хочемо продовжувати цю роботу. Але різні правила для закладів різної форми власності та зміна умов уже після підписання контрактів унеможливлюють рівноправне партнерство. Ми закликаємо державу забезпечити єдині та прозорі правила для всіх учасників – не заради бізнесу, а заради пацієнта, який не повинен втратити доступ до діагностики», – коментують ситуацію у керівництві компанії Сінево.
Які рішення пропонують приватні провайдери Міжнародна практика таких країн як Німеччина, Велика Британія, США чи Австралія показує, що приватні медичні установи працюють у державних програмах на рівних умовах із державними.
Сьогодні українські лабораторії просять Кабмін, МОЗ та НСЗУ встановити єдині стандарти розрахунку компенсації, які не залежатимуть від форми власності закладу. Крім того, ринок вимагає зафіксувати стабільні умови контрактування протягом усього терміну дії угоди та провести незалежний аудит механізмів тарифоутворення за участю представників лабораторій.
Громадська організація «Медицина без корупції» підтримує необхідність зберігати єдині правила гри, оскільки це гарантує чесну конкуренцію та захищає право пацієнта вільно обирати медичний заклад.
