Як подолати медичну корупцію, коли цифровізація не працює: урок Румунії

20 березня 2026 року Офіс генерального прокурора України заявив про масштабну справу: 70 обшуків у лікарнях по всій країні, 18 підозрюваних посадовців, 108 мільйонів гривень збитків. Схема виявилася простою – медичні заклади вносили до електронної системи (ЄСОЗ) фіктивні послуги та «мертві душі», а держава автоматично за це платила.

Це не виняток. Це закономірний етап еволюції системи, яка не вирішила базових проблем. Саме цей шлях вже пройшла Румунія. І її урок варто засвоїти, щоб не платити таку ж ціну.

Як це було в Румунії?

На початку 2000-х румунська медицина виглядала доволі впізнавано для нас. Зарплати медиків були мізерними, неофіційні платежі – місцева назва «атенцій», що означає «подяка» – стали культурною нормою для пацієнтів і способом виживання для лікарів. World Bank каже, що щорічний обсяг неформальних платежів у румунській медицині сягав близько 300 мільйонів євро. У 2013 році, заданими Special Eurobarometer, 28% румунів зізналися, що давали хабарі медперсоналу – це був абсолютний рекорд серед усіх країн ЄС.

Каталізатор: коли корупція вбила буквально

Точкою неповернення стала пожежа в нічному клубі Colectiv у Бухаресті в жовтні 2015 року. Тоді загинули 64 людини. Але розслідування виявило деталь, яка шокувала країну: багато пацієнтів померли в лікарнях не від опіків, а від внутрішньолікарняних інфекцій. Подальше розслідування розкрило справу «Hexi Pharma»:компанія-постачальник роками розводила лікарняні дезінфектанти водою – іноді у десять разів. Керівництво ж лікарень за хабарі закривало на це очі.

Гасло протестів 2016 року, які прокотилися всією країною, стало формулою: «Корупція вбиває». Румунія отримала те, що рідко трапляється в політиці: незаперечний публічний привід для радикальних дій. І скористалася ним.

Що зробила Румунія

Перше – радикальне підвищення зарплат.

У березні 2018 року уряд одномоментно підняв зарплати в державній охороні здоров'я в середньому від 70% до 172%, а для лікарів-резидентів – до 287%. Логіка проста: щоб вибити аргумент «лікарям треба за щось жити», треба спочатку вирішити цю проблему по суті. Доходи наблизилися до середньоєвропейських і економічна потреба брати з пацієнтів зникла.

Друге – масові кримінальні провадження.

Національне антикорупційне управління (DNA) зробило медицину однією з головних мішеней. Десятки головних лікарів, менеджерів лікарень, представників фармкомпаній опинилися під арештом. Лише за 2022 рік – понад 50 звинувачень посадовцям медичної сфери за тендерні махінації та хабарництво.

Третє – зворотний зв'язок від пацієнтів.

Після виписки кожен пацієнт державної лікарні отримує анкету з прямим запитанням: «Чи вимагали у вас гроші або подарунки лікарі чи медсестри?». Не натяки, а пряме запитання. Анонімно. З реальними наслідками для установ із критичними показниками.

Румунія сьогодні

Рівень неофіційних платежів впав з 28% до 9% – майже втричі за десятиліття. Основний стрибок стався після підвищення зарплат: побутові хабарі знизилися майже вшестеро до 2019 року. Сьогодні лікарі масово відмовляються від хабарів від пацієнтів – ризик і зарплата роблять своє.

Румунія не перемогла корупцію повністю. Румунські антикорупційні органи сьогодні зосереджені на «білокомірцевій корупції»: тендерні змови, закупівля обладнання, лобізм фармкомпаній. Саме те, з чим зараз стикається Україна і що продемонструвала справа березня 2026 року.

Що це означає для України?

Справа березня 2026 року – це тривожний сигнал, який підтверджує: наявних інструментів контролю замало. Цифровізація без системних реформ – це лише фіксація збитків, а не їх запобігання. Для того, щоб перетворити систему охорони здоров’я на середовище, де панує довіра, ми пропонуємо такий план дій:

1. Гідна оплата праці як абсолютний пріоритет Без конкурентної оплати праці в державній медицині будь-яка антикорупційна кампанія залишається лише декларацією. Румунія вирішила це питання одним радикальним рішенням. Україна може діяти поетапно, але обов’язково системно і з чіткими дедлайнами.

2.Створення незалежного антикорупційного механізму в медицині. Румунське DNA має реальний мандат, ресурси та незалежність, що дозволяє доводити справи до публічних вироків. В Україні це має означати не внутрішні перевірки МОЗ, а дієві кримінальні переслідування, результати яких будуть помітними для суспільства.

3. Впровадження контролю ЄСОЗ у реальному часі Справа березня показала: система фіксує дані, але не верифікує їх достатньо швидко. Необхідно впровадити автоматичні тригери на аномалії — наприклад, різкі стрибки кількості пацієнтів або нетипові патерни послуг, — які зупинятимуть виплати лікарням до проведення перевірки, а не фіксуватимуть збитки постфактум.

4. Впровадження реального зворотного зв’язку від пацієнтів Пацієнтський контроль не має бути формальністю. Якщо ім’я людини внесли до ЄСОЗ як таке, що отримало лікування, вона має отримувати відповідне сповіщення (наприклад, через «Дію»). Технічно це можливо реалізувати вже зараз. Корупція в медицині не є культурною особливістю і не генетичним кодом. Це рівновага, яка виникає там, де лікарям не платять, де контроль слабкий і де покарання не є невідворотним. Усі три змінні – керовані. Румунія це довела. Тепер важливо, щоб Україна зробила власні висновки, не лише цифровізувала систему, а й навчилася захищати її від зловживань.